3) Скіфська культура, мистецтво — Київська Русь

Скіфська художня культура, мистецтво Київської Русі (архітектура, образотворчість).

5 зшитків складають комплект.
Навчальний посібник витримав чотири перевидання
за 2006–2009 рр.

Ханко Віталій. Лекції з історії мистецтва. — К., 2006–2009. — Зшиток 3.

Тезово подано здобутки культури скіфів, сарматського і антського часу. Окреслені мова архітектури, образотворче мистецтво Київської Русі, види художньої культури переходової доби, місцевий спадок Відродження. Окрему тему присвячено кращим вітчизняним портретистам XVIII століття — Левицькому i Боровиковському.

Для студентів, викладачів і прихильників мистецькості.
Навчальне видання.

 

Ціна комплекту (5 зшитків) — 200 грн.
Щоб купити, телефонуйте: (050) 803-64-90; (068) 876-58-62.

 

Часи скіфів

Культура Київської Русі

Стиль бароко

Книга

 

Скіфська культура

Стисла інформація з мистецького минулого —
Ви можете
купити конспект.

Культура скіфська.

Попередницею Скіфії було Трипілля — одна з основних культур доби міді у Середземномор'ї і Європі. Названа за поселенням, відкритим археологом В. Хвойкою. Існувала між Карпатами і Дніпром, на території України, Молдови, Румунії. Широко представлена археологічними знахідками (передусім гончарство). В нашій країні виявлено близько 1000 пам'яток. Величезна територія поширення — 190 тис. км2, найбільша в тогочасній Європі. Протоміста типу Доброводи, Талянки, Майданецького займали площу до 500 га. Глинобитні житла (30–150 м2) ділилися перегородками на 2–5 відокремлених секцій, де розміщувалися вогнища, лежанки і печі, місця для роботи й культових потреб. Число мешканців протоміст інколи перевищувало 15 тис. Кількаповерхові будинки розташовувалися 4–9 рядами, розміщеними концентричними колами. Деякі протоміста укріплювалися ровами і валами. Це були найбільші поселення тогочасної Європи.

Скіфська культура. З VII ст. до н. e. настає наступний значний розквіт після трипільської культури. Мистецтво скіфського часу обіймає образотворчість скіфів й суміжних лісостепових племен. У їхньому середовищі активно зростало ужиткове виробництво (кераміка, метал, текстиль). Подібно до своїх попередників скіфські майстри користувалися ткацьким верстатом.

 

Культура скіфів (міста)

Найвідомішим містом Скіфії
було Більське городище (за Геродотом — Гелон).

Скіфів культура.

Більське городище (Полтавщина) "батько історії" Геродот називає Гелон. Це найбільше фортифіковане поселення Європи залізного віку. Місто складалося із трьох укріплень, що об'єднувалися однією фортечною стіною, займало 4875 га, загальна довжина стін до 35 км. Фортеця включала глибокі рови, високі вали й стіни з високими вежами і допоміжними укріпленнями.

Культура скіфів. У численних майстернях Гелону працювали бронзоливарники, ювеліри й ковалі, гончарі й косторізи, різьбярі, ткачі. На високому рівні провадилася обробка металу, де виокремився ряд спеціалізацій. Ремісники одного фаху проживали у своєму кварталі. Гелон провадив широку торгівлю, вироби місцевих ремісників поширювалися далеко за межі країни, із Греції імпортувалися предмети розкоші (зокрема, золоті й срібні вироби), керамічний столовий і туалетний посуд (амфори, вази), огляд яких подано в навчальному посібнику.

 

Скіфське мистецтво

Характерним образотворчим явищем
є "звіриний стиль".

Мистецтво скіфське.

Згідно тогочасної стилістики, металеві предмети, речі з кістки і дерева оздоблювалися зображеннями звірів — оленя й коня, лева, гірського козла і барана, пантери, вепра, також птахів і вигаданих істот — грифона тощо. Особливу увагу приділяли символам сили й спритності: могутнім лапам, пильному оку і гострим пазурам, стегнам і рогам, дзьобові. На золотій рельєфній фігурі левиці чи пантери із Келемерського кургану (Кубань) хижак витягнув шию й схилив голову; кінці лап, хвіст і вухо вкриті орнаментацією.

Скіфське мистецтво. У образотворчості домінувала скульптура. Побутували композиції у вигляді статуй на скіфських курганах і могилах, тематичні рельєфні платівки, статуетки, дрібна пластика. Вони відзначалися елегантністю і тонкістю виконання, технічною вправністю, віртуозними прийомами декорування, вмінням поєднати сюжетні й орнаментальні частини в гармонійне ціле. Існувала тонко розроблена система моделювання. Досконала і надзвичайно тонка праця у виробах, котру за два тисячоліття ніхто не зміг перевершити.

Бронзове лиття представлене знаряддями, зброєю, начинням, статуетками. Орнаментувалася більшість нетехнічних побутових виробів. Візерунки наносилися на керамічні, металеві й дерев'яні предмети, вбрання, вишиті речі. Застосовували горизонтальні й хвилясті лінії, геометричні візерунки у вигляді безкінечника, меандру, зигзагу. Використовувалися вертикальні й хвилясті мотиви, сітки, трикутники, квадрати і розетки, ромби, пальмети й кола — у виконанні скіфських майстрів.

 

Культура Київської Русі — мистецтво

Вітчизняні вершини упродовж століть —
можете
придбати видання.

Культура Київської Русі.

Грандіозне будівництво за своїм рівнем перевершувало тодішню Східну, Центральну і Західну Європу. Київська Русь поширювала свою культуру далеко за межі території країни. Мистецтво Київської Русі має стільки оригінальних рис, що становить собою окрему цілість, окрему групу в європейському Середньовіччі.

Культура Київської Русі. Адміністративні й торговельні центри (Київ, Чернігів й Переяслав, Галич і Володимир-Волинський, Овруч і Холм) стають осередками художньої культури Київської Русі. В них створено ряд значних пам'яток. Частина з них збереглася до сьогодні, й доступна для огляду і наукового вивчення.

 

Архітектура Київської Русі, художня культура

Найдавнішою і найбільшою церквою на Сході Європи була Десятинна церква (Київ). Це тринавна будова, всередині обличкована мармуром, оздоблена різьбленням, фресками і мозаїками. Найбагатшою спорудою став Софійський собор (Київ), що своїм розміром, інженерним і мистецьким рівнем є взірцем для тогочасної Східної і Середньої Європи. Початково Софійська кафедра мала 5 нав, 9 бань, опасання з трьох боків і дві вежі. Від середини ХІІ століття будівельна чинність з Києва переноситься до менших центрів (Переяслав, Канів, Острог), а головно до Галицько-Волинського князівства.

Архітектура Київської Русі. Оборонне будівництво, тобто дерев'яно-земляні споруди — "городи", оборонні стіни, твердині й замки відомі віддавна. "Городи" зазвичай будувалися у природно-недоступних місцях, найчастіше на горбі, що оточувався водою, болотом, лісом або скелями (природними перешкодами). Форма укріплення була у вигляді кола, еліпсу, многокутника чи квадрату, відповідно до терену і оборонних потреб. Найбільше слідів городів залишилося на Київщині, Чернігівщині й Волині.

Будови городів мали свою вироблену техніку і багату термінологію. Найстаріший тип укріплення складався з рову, за ним підносився вал з вбитими чи закопаними колами чи палями. Цей палісад ("тин") бував низький з бійницями або високий, навіть поверховий до 4–5 м. Така система валів і тинів, що була замкнутою фігурою, називалася "остріг". Він міг виконувати функцію передового укріплення і тоді називався "окольний город". Невеликі укріплення в один ряд оборонних стін чи валів мали назву "городок" чи "городець". Більш монументальною системою складнішого характеру були зруби продовгастої форми — "городні". Вони складалися рядами і закінчувалися чи переривалися брамами і вежами. Вежі були відомі з найстаріших часів. Головним завданням веж була обсервація ворога й більша спроможність оборони. Вежі сильно виступали поза лінією стін і тому з боків веж можна було обстрілювати ворога у різноманітному напрямку.

Художня культура Київської Русі. Мистецтво збереглося переважно у храмах, речі поза храмовими і монастирськими комплексами найчастіше не дожили до нашого часу. Поширена на захід наддіпрянська будівельна традиція має план києво-чернігівських споруд з певними конструктивними змінами. Відмінна обробка стін (складені переважно з тесаного каменю), накриття і декорація романського типу. Постають фасади з двома вежами (Овруч, Володимир-Волинський), портали, вітражі, капітелі й поліхромне різьблення (Холм). Церква св. Пантелеймона (Галич) має романський порталі. В західних регіонах збереглися ротонди — зокрема, з шістьома викружками всередині у с. Горяни (нині частина Ужгорода). Горянська фортеця, до складу якої входила ротонда, слугувала для оборонних засобів.

 

Образотворче мистецтво Київської Русі

Конспект історії й стильний яскравий дизайн —
варто
купити образотворчий курс.

Мистецтво Київська Русь.

У оздобленні храмів вагу мали малярство і скульптура. Оскільки православна церква заборонила круглу скульптуру (вона вважалася пов'язаною з язичництвом), скульптурні об'єкти відтворювалися у рельєфах. Для скульптурних потреб у храмах застосовували мармур і рожевий шифер. Чимало пластики збереглося у храмах Києва, Чернігова, інших старожитніх осередків. Орнаментика перегукується з фантастичними образами, казковими малюнками книжкової мініатюри. Є зразки портретного образотворчого жанру.

Мистецтво Київської Русі. Культура графіки (мініатюра). Книжковий манускрипт у руських старожитностях займав осібне місце. Переписані від руки книжки ілюструвалися мініатюрами. Ними оздоблені Остромирове євангеліє, "Ізборник Святослава".

Малярство (мозаїка, фреска, ікона). Місцева традиція малярства з прийняттям християнства стає елементом, характерним для художньої культури Київської Русі. У храмах малярство (живопис) мало три форми: мозаїка, фреска й станкове малярство (ікономалювання). Центральне місце займали стінні мальовила. Мозаїка і фрески були в Десятинній церкві, Софії Київській, Чернігівському Спаському соборі, Успенському соборі (Києво-Печерська лавра). У Софії Київській знаходяться мозаїки "Оранта" й "Благовіщення". Зустрічаємо зразки світського малювання (фреска з портретом родини Ярослава Мудрого). Фресками покриті стіни веж, відтворено побут місцевої й візантійської аристократії. Поважне місце посідали ікони. Зразком найдавнішого станкового малярства є ікона Вишгородської Богоматері. Зі станкових ікон беруть початок пізніші світські картини.

 

Доба бароко

Творчий геній нашого народу має свої видатні досягнення,
поєднані сув'яззю зі європейським процесом.

Стиль бароко прибирає в нашій країні таких своєрідних форм, що в світовій літературі розглядається як окреме явище. Місцева архітектура епохи бароко не має зайвої декоративності, а переважають конструктивний і функціональний принципи.

Два головніші типи храмів:

  1. Перший тип будов, де виразно виступають риси італійської стилістики, характерний своїм планом. Властиво є це сполука тринавної церкви із західним базилікальним типом. Загальні форми і деталі будов інспіровані місцевим елементом;
  2. Триверхі та п'ятиверхі церкви, їх традиція походить з дерев'яного будівництва. Становлять місцевий тип.

Симетрична повторність будови, орієнтована на чотири сторони світу, пануюча в центрі будови баня і ритмічна повторюваність будови з чотирьох боків — характеристичні вітчизняні ознаки. Дальшою рисою є повна відповідність поміж зовнішнім виглядом і внутрішньою конструкцією. Тут немає нічого маскованого, нема дутих чисто-декоративних форм, зайвих додатків і прикрас, що без ужиткової потреби прикрашали чи фальшували внутрішні форми будови.

Малярство. Портретисти Левицький і Боровиковський завершують добу українського бароко, одночасно вивівши російське мистецьке буття на світові шляхи. Д. Левицький став одним з кращих портретистів Європи. Йому могли дорівнювати лише англійські портретисти того часу. Майстер володів здатністю зазирнути в найпотаємніші глибини людської душі. В. Боровиковський походив з родини ікономалярів з Миргорода, де сформувався як художник. Він блискуче передавав психологічні особливості портретованих. Був одним із піонерів створення портрета-картини зі своєрідним розміщенням постаті, оточеною природним пейзажним тлом. У ікономалярстві Галичини виокремлюються І. Руткович і Й. Кондзелевич. Народна картина "Козак Мамай" побутувала на полотні, на віконницях, стінах, скринях, вуликах. У маєтках і хатах можна було бачити картину-пейзаж — козака з кобзою під розлогим дубом, а внизу обов'язково віршований текст. (Зв'язок з "Козаком Мамаєм" можна спостерігати в картинах Тараса Шевченка, його малюнках). Поширений портретний жанр представляють "парсуни" гетьманів, козацьких полковників. Міщанські портрети позначені скромністю, стриманою колірною гамою.

Графіка. Поширюються гравюри на папері і шовку, аркуші з присвятами визначним достойникам, портрети, міські плани й містобудівні мотиви, ілюстрації до творів, малюнки до академічних "тез". Техніки: гравюра (дереворити, офорти, мідьорити), малюнки олівцем, пензлем і пером. Плеяда граверів — О. Тарасевич, Д. Галаховський, І. Щирський (Київ), Л. Тарасевич, І. Стрельбицький (Чернігів), Є. Завадовський, Д. Синкевич (західні регіони). Українських граверів запрошували до Польщі, Литви, Білорусі й Московщини. Барочні здобутки пізніше знайшли вияв у графічній спадщині Юрія Нарбута (віньєтки, ілюстрації до творів, малюнки до казок, мова плакату).

Скульптура. Козацькі майстри різьбили з дерева постаті й рельєфи, багатофігурні композиції. Лівобережна монументальна скульптура пов'язана з постаттю С. Шалматова. Іконостас сягає вершин. Він розвинувся в багатоярусну стінку (5–7 ярусів висотою), котра перегороджувала церкву, підіймаючись до найвищої бані. Пишно різьблені іконостаси включали колони, арки, архітрави, тонкої і вибагливої праці. Високі зразки створив І. Пінзель (Галичина) — йому належать статуї фронтону порталу собору св. Юра (Львів), ратуші у Бучачі.

 

Книга

Київської Русі художня культура.

Друкарські відомості в спільному описі — купити.

 

Зміст

Русь.

 

Ілюстрації

Культура Київської.

Русі художнє, скіфське.

Мистецтво культури скіфів.

Київська Русь, бароко — архітектура.

 

Знайти

Конспект представлено в електронних і оффлайн каталогах бібліотек держави (Київ, Харків, Львів, Теребовля, Миколаїв, Полтава, Гадяч, Опішне, Миргород) — просто введіть в пошуковий рядок Google чи Яндекс слова "Ханко — Лекції з історії мистецтва" і знайдіть його у бібліотеці вашого міста. Або придбайте на нашому сайті.

Лекційні конспекти виконують роль підручника з образотворчого мистецтва (курсу художнього розвитку). Вони активно використовуються студентами. Наприклад, на ресурсі studentus (com) виставлена дипломна робота з мистецтвознавства, присвячена архітектурним особливостям Софії Київської (обсяг 101 сторінка, виставлена 29 жовтня 2007 р.). Укладач включив до списку використаної літератури 50 джерел, серед них названо і наше видання. Студент став випускником ДАКККІМ (Київ). Свого часу до бібліотеки академії передано примірники з дарчим підписом упорядника, що і стали у нагоді студенту. Ця ж дипломна продається на інших сайтах — aspirant (net), nauka24 (com).

Використовується посібник і викладачами. На веб-ресурсі convdocs (org) поданий для завантаження інформаційний пакет (укладений на психолого-педагогічному факультеті) з вітчизняної образотворчості, призначений для загальноосвітніх шкіл. В списку бібліографії 7 джерел, з них 2 джерела — лекційні. Викладач доцент Ю. A. Мохірєва (Полтавський педагогічний університет, кандидат педагогічних наук).

 

Купити книги

Зацікавилися лекціями? Придбайте їх.

Підручник образотворчого мистецтва.

Наявність: продається.

Ціна (5 зшитків) — 200 грн.

Для купівлі пишіть: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Книги купити.

 

Нагору